Швачка: опис професії

У всі часи в суспільстві панували певні погляди, смаки, художнє уявлення про одяг. І все це пов’язано із професією швачки. Вона є однією з найдавніших і водночас найсучасніших і найнеобхідні-ших людям професій. Результатом праці швачки є одяг: жіночий, чоловічий, дитячий, зимовий, літній і демісезонний, верхній і легкий.

Швачка — одна зі стародавніх професій, яка докорінно змінилася в процесі науково-технічного прогресу суспільства. Впродовж тисячоліть людина виготовляла одяг вручну. І лише в 19 столітті з’явилися перші швейні машини. Зараз ця професія найбільш поширена в швейному й трикотажному виробництві. Працюють швачки на швейних фабриках, у цехах текстильних підприємств, на фабриках індивідуального пошиття одягу, які розташовані в кожному регіоні країни. Основу технологічної праці швачки становить виготовлення виробів із різноманітних тканин поточним методом*. Процес пошиття здійснюється за допомогою універсальних і спеціальних швейних машин, обладнання для волого-теплової обробки (прасок і пресів) та швейного приладдя.  

Швачка має знати:

•    призначення, будову й принцип роботи швейних машин усіх систем та іншого обладнання;
•    властивості тканин;
•    асортимент виробів для пошиття, способи їх обробки;
•    технічні умови виконання відповідних операцій;
•    послідовність обробки виробів на потоці;
•    основні відомості зі стандартизації й контролю якості готової продукції, правила технічного обслуговування й нескладного ремонту швейних машин та іншого обладнання;
•    правила безпеки праці, виробничої санітарії та гігієни.
Швачка має вміти:
•    виконувати всі види робіт з виготовлення одягу;
•    вибирати фасони відповідно до тенденцій моди;
•    проводити ремонт легкого одягу;
•    застосовувати передові методи організації праці.
Робота швачки кваліфікується як фізична праця середнього рівня важкості. Працюють за цим фахом переважно жінки. їх робота проходить у цехах із побутовим мікрокліматом та індивідуальним освітленням. У великих цехах швачки працюють у спеціальному робочому одязі. Специфічною особливістю роботи є фіксована сидяча поза, що передбачає наявність робочого стільця, який регулюється по висоті й куту нахилу спинки. З метою профілактики втоми та відновлення працездатності швачки використовують регламентовані перерви для відпочинку.
Хоча професія швачки фізично неважка, але людина, яка працює за цим фахом, має бути фізично витривалою. Швачці необхідні хороша зорова координація та точність рухів, швидка реакція, високий ступінь рухливості й чутливості пальців і кистей рук, гострий зір і чітке сприймання кольорів. Під час роботи найбільше навантаження припадає на зоровий, дотиковий та руховий органи. Тому працювати швачками не рекомендується особам із розладом зору та психіки, захворюваннями серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та зниженим слухом.
Підвищені вимоги ця професія ставить до стійкості уваги та просторового сприймання. Для якості швацької роботи потрібні наочно-образне й логічне мислення, стійкий емоційний стан, акуратність, сумлінність, працелюбність, старанність і розвинений естетичний смак. Для оволодіння цією професією необхідна підготовка з анатомії й фізіології людини, математики, креслення, образотворчого мистецтва, хімії, фізики та трудового навчання.